Що таке рекомендаційний лист? Рекомендації у західній системі оцінки майбутнього студента чи співробітника часто відіграють ключову роль. У нас в Україні претендента оцінюють на основі власноручно написаного резюме, диплома та суб’єктивної думки. У розвинених країнах висновки вважають за краще робити на основі фактів, викладених у рекомендаціях. Причому вони не обмежуються набором дат та назвами проектів чи посад, які займає людина. В них дається опис характеру, ділових і наукових здібностей, робляться висновки щодо того, яких висот може досягти рекомендований.
Що такий рекомендаційний лист до ВНЗ
Лист-рекомендація – це коротка характеристика абітурієнта чи студента, написана викладачем чи науковим керівником, інколи роботодавцем. У ньому він викладає свою думку про академічний потенціал студента, ґрунтуючись на його попередніх досягненнях, описує головні риси характеру та дає рекомендацію прийняти до університету на подальше навчання. Для ознайомлення підійде типовий приклад характеристики студента з місця навчання.
Формат рекомендації та порядок оформлення листа
Рекомендаційний лист студенту від викладача в ідеалі має вміститися на одній сторінці машинописного тексту. У ньому важливо наголосити на основних моментах, необхідних для вступу на програму. Щодо самого формату, то рекомендаційний лист від викладача пишеться у вільній формі. Якщо ви берете рекомендацію на студента у керівника зарубіжної компанії, то будьте певні, що в нього вже є готовий бланк або зразок, тому вам навіть не доведеться нічого робити самому. Первною мірою, лист-рекомендація нагадує характеристику. Рекомендація для студента починається з того, що автор зазначає:
- скільки часу ви навчалися у нього;
- який відгук про вас залишив (надається суб’єктивна характеристика-рекомендація студента);
- яких успіхів досягли.
Наприкінці додає, що ним надано рекомендацію студенту продовжити навчання за цим напрямом або спеціальністю. Далі він залишає свої реквізити, номер телефону та email. Це найпоширеніший приклад рекомендаційного листа від викладача.
Як правильно скласти рекомендаційний лист студенту
Якщо у закордонних вишах звернення студента за рекомендацією викладачі вважають за честь, то у нас найчастіше ставляться як до тягаря. Тож абітурієнту доведеться подбати про написання самому, а викладач його просто підпише. Тому ми дамо загальний приклад рекомендаційного листа до студента:
- готуєте попередній план, вирішуючи, на чому зробити акцент;
- усі похвальні слова доводите прикладами (талановитий, тому що швидше за всіх засвоював матеріал, наполегливий, тому що краще за всіх вчився, тощо);
- виділяєте потрібні риси характеру, наприклад, наполегливість, дисциплінованість, комунікабельність і т.д. Визначаєте, які з них найбільше відповідають вашій спеціальності, і на них робіть основний акцент;
- в кінці пишете, що вас чекає велике майбутнє в науці або стрімка кар’єра.
Як і коли надсилаються рекомендації при вступі до ВНЗ на програми бакалаврату Рекомендаційний лист надсилається до університету в одному пакеті документів разом із дипломом, сертифікатом тощо. Часто він відіграє ключову роль у рішенні про зарахування абітурієнта. Думку своїх колег професори цінують навіть більше, ніж оцінки у дипломі. Іноді ВНЗ має свій власний бланк або окреме бачення, як має виглядати характеристика студента з місця навчання. Зразок можна завантажити на сайті університету. Що має містити академічна рекомендація студенту, який вступає до закордонного вишу на магістратуру? Рекомендаційний лист для вступу до магістратури трохи відрізняється від рекомендації до бакалавра. Вся увага концентрується на тому, наскільки ви успішні у вибраній галузі науки чи спеціальності. Навіть виділені риси характеру мають відповідати роду майбутньої діяльності. Такі, не найприємніші риси характеру, як педантизм і прискіпливість, саме необхідні фінансисту, тоді як підвищена комунікабельність змусить приймальну комісію серйозно замислитися. Над тим, як написати рекомендаційний лист до аспірантури, доведеться серйозно задуматися як претенденту, так і науковому керівнику. Посередня рекомендація на студента тут абсолютно не підходить, оскільки він уже претендує на здобуття наукового ступеня. Необхідно буде доводити його видатні успіхи на науковій ниві, серйозну мотивацію та успішність як дослідника.
Як вибрати рекомендатора?
По суті це найголовніше питання. Оптимальний варіант – декан факультету та викладачі з ключових предметів. Подібна рекомендація для закордонного ВНЗ виглядатиме найбільш солідно і обов’язково врахується. Якщо все це важко реалізувати, то є інші варіанти. Ми пропонуємо підійти до пошуку рекомендуючого з позиції абсолютної логіки:
- перший, до кого треба звернутися – ваш науковий керівник. Якщо він прийняв вашу дипломну роботу та високо її оцінив, то йому не залишається нічого іншого, як видати рекомендаційний лист;
- доброзичливий декан теж підійде. Ймовірно, він передовірить все секретарці, яка мало що знає про написання рекомендацій. Вам лишається тільки дізнатися все про рекомендаційний лист та як правильно написати студенту характеристику на себе, потім принести готовий текст. З рештою – всі задоволені;
- викладач з основного предмету може виявитися “слабким ланцюгом”. Якщо у вас склалися хороші стосунки або він “фанат” своєї науки, то ваше бажання продовжити навчання по його напрямку він оцінить позитивно. Ви отримаєте свій лист. Що робити в іншому випадку, читайте в “Ключових порадах”.
Хто дає рекомендації студенту в магістратуру при вступі до закордонного ВНЗ? Все залежить від того, чи вступаєте ви до магістратури одразу після бакалавріату, чи через кілька років після його закінчення. У першому випадку вам потрібний лист рекомендації на студента від:
- наукового керівника (обов’язково);
- декана (бажано);
- якщо на вашій кафедрі є відомий вчений, і він якимось чином брав участь у ваших дослідженнях, то його рекомендація буде не зайвою;
- викладачів з основних дисциплін (на ваш вибір).
Коли після закінчення навчання ви вже почали будувати кар’єру, але все ж вирішили продовжити навчання, то рекомендацію для вступу до магістратури дає:
- власник підприємства (якщо ви знайомі);
- генеральний директор або топ-менеджер;
- безпосередній керівник (обов’язково);
- однодумці, з якими ви вели успішні проекти.
Скільки рекомендаційних листів потрібно для вступу
Стандартна практика передбачає 2-3 листи. Але наскільки можна збирайте більше, щоб залишити собі свободу маневру. Якщо ви відправите 4-5 листів, це вам анітрохи не зашкодить. При поданні документів до кількох навчальних закладів різні рекомендаційні листи на студента надсилаються до кожного університету. Тому беріть поради у всіх, у кого тільки можете.
Ключові поради щодо підготовки рекомендаційних листів
- Бувшим школярам та теперішнім абітурієнтам рекомендаційні листи від учителів дають абсолютно вільно. Якщо у вас немає великих «гріхів», то звертайтеся з впевненістю ще й до заступників та директорів. Для профільних ВНЗ підходять рекомендації тренерів, вчителів вокалу та керівників колективів.
- Стандартна порада для студентів звертатися до професорів, які їх добре знають, не завжди підходить. Коли стосунки не склалися або ви встигли «відзначитися», то дійте «протилежно». Завжди знайдеться доброзичливий, толерантний викладач, який увійде в ваше становище та «підштовхне» написаний вами текст. Звісно, вам доведеться відповідати на запитання, чому подано рекомендаційний лист від викладача не зовсім профільного предмету, але це краще, ніж зовсім без нього.
- Складаючи лист, не втомлюйтеся себе хвалити, але в міру. Слідкуйте, щоб не було незгоджень та щоб листи не суперечили один одному.
- Не забувайте, що потрібно вказувати телефон та електронну пошту професора. Дуже часто університети надсилають додаткові запитання, щоб уточнити нюанси. Хоча, скоріше за все, так перевіряють подібність рекомендаційних листів від викладачів.
- Напишіть свою характеристику самостійно та передайте її викладачеві на корегування або підпис. Так буде простіше та швидше.
- Якщо ви додаєте рекомендаційний лист англійською мовою, не зайвим буде витратити час і зробити копію на мові країни перебування. Додатковий «плюс» вам не завадить.
- Стандартна характеристика студента з місця навчання – не дуже підходящий приклад. Вона не враховує вимог закордонних вишів, а тим більше менталітету членів приймальної комісії престижних університетів.
- Взята у інших студентів характеристика з ВНЗ – зразок для загального ознайомлення, але не більше того. Ніхто не знає, як закінчилась вступна кампанія з її використанням, а головне, які вимоги та умови виставляв університет.
Висновок з усього вищевикладеного можна зробити лише один – будь-який рекомендаційний лист на студента до аспірантури, магістратури, бакалаврату пишеться не за зразком чи прикладом, а на основі розуміння того, що в ньому має бути зазначено.
